Тиждень безпеки дорожнього руху. Перша медична допомога
Щорічні статистичні дані свідчать, що травми, отримані в результаті дорожньо-транспортних пригод, характеризуються високою тяжкістю ушкоджень. Так украй тяжкі травми діагностуються більше ніж у 10 %, тяжкі – більш ніж у 25 %, травми середньої тяжкості – більш ніж у 35 % і легкі травми – приблизно в 30 % потерпілих. Причому більше 40 % потерпілих потребують невідкладної реанімаційної допомоги. Ці травми досить часто мають множинний характер. У загиблих у ДТП забиття різної локалізації встановлювалися у більш ніж 99 %, переломи – у 85 %, рани – у 40 %, розриви внутрішніх органів – у 40 %, травматична ампутація кінцівок – у 9 %, вивихи – у 3,5 % випадків смертельних травм. Відомо, що 60 % потерпілих у ДТП гинуть від гострої крововтрати, 20 % – від черепно-мозкових травм і стільки ж – від травм, несумісних із життям. Безпосередніми причинами загибелі потерпілих на місці пригоди є гостра механічна асфіксія або задуха, пов’язана із западанням язика у положенні лежачи 198 на спині без свідомості та припинення прохідності дихальних шляхів, викликане блювотними масами, кровотечами, сторонніми предметами. 80 % із 100 % потерпілих гинуть ще дорогою до лікувального закладу, що підтверджує необхідність негайного надання допомоги безпосередньо на місці пригоди. Унаслідок травм, одержаних у ДТП, такі інваліди становлять більше 45 % усіх інвалідів, і серед них переважають особи 18...30 років.
Основою успішного надання допомоги потерпілим у ДТП є швидке й точне розпізнавання травм, а часу на це обмаль, саме як розпізнати травму при ДТП та надати першу допомогу розповіла медична сестра нашого ліцею Бичкова В.М.
В рамках Тижня безпеки дорожнього руху, 13.11.2018 року була прочитана лекція з надання першої медичної допомоги при дорожньо-транспортних пригодах, в ній взяли участь учні груп, які навчаються за професіями «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» та «Водій автотранспортних засобів»
Після закінчення теоретичної частини були відпрацьовані прийоми з накладання шини, зупинки артеріальної та венозної кровотечі, підготовка та транспортування потерпілого, відпрацьовані вправи з штучного дихання.
Відсутність діяльності при очікуванні медичних працівників, чим би вона не мотивувалася – розгубленістю, страхом, невмінням, – повинна бути розцінена як невиконання морального та громадянського обов’язку щодо людини, що гине на очах у свідків – саме це усвідомили учні після лекції та виконанні практичних завдань.
Методист Бондаренко П.В.
